-
SN 1: Божества — Devatāsaṁyutta
«Згруповані настанови з божествами» містять 81 текст, де Будда розмовляє з божествами. Вони приходять у монастир в Саватхі, осяюючи ніч, і ставлять питання чи виголошують вірші — похвалу, загадку, виклик або роздуми. Будда відповідає, підносячи розмову вище. Божества не обожнюються, а розглядаються як тимчасове переродження; вони вчаться у Будди. Часто сюжет зводиться лише до віршів. Теми різняться від простих до глибоких.
-
SN 2: Молоді божества — Devaputtasaṁyutta
«Згруповані настанови з молодими божествами» містять 30 текстів, де Будда розмовляє з богами. Тут вживається термін devaputta замість devatā (як в попередній збірці), але різниці в значенні немає. Стиль подібний до «Повчання з божествами», однак більше наголошується на темі зречення. Деякі з цих текстів часто читають у сучасній Тхераваді: вірші «Таяна» (SN 2.8) як заклик до старанності, а проповіді про сонце й місяць (SN 2.9 та SN 2.10) — як захисні чантинги, що є й у тибетській традиції.
-
SN 3: Цар Пасенаді Косальський — Kosalasaṁyutta
«Згруповані настанови з косалами» містять 25 текстів, у яких фігурує цар Пасенаді з Косали. У ранніх текстах Пасенаді постає як складна людська постать — зі слабкостями та нерозумними вчинками, але водночас із великою відданістю та здатністю до зростання. Він часто з’являється й в інших суттах; у МН 87 розповідається історія про те, як цариця Малліка привела його до Дхамми. Тут Малліка знову постає, а в СН 3.8 показує, що не боїться кинути виклик своєму цареві. Сутти цієї збірки зазвичай уміщують вірші в розлогі прозові оповіді, які ілюструють труднощі й проблеми, що постають перед царем, який прагне Дхамми, але водночас мусить правити у світі зі шпигунами, жертвоприношеннями, карами, війнами та численними спокусами царського життя.
-
SN 4: Мара — Mārasaṁyutta
«Згруповані настанови з Марою» містять 25 текстів, у яких фігурує Мара — бог спокуси, обману та смерті. У цих бесідах Мара зазвичай постає в якомусь жахливому чи звабливому образі, намагаючись стривожити Будду, або ж випробовує Будду критикою.
-
SN 5: Монахині — Bhikkhunīsaṁyutta
«Згруповані настанови з монахинями» містять 10 текстів, що описують випадки, коли різні монахині відходять до лісу для медитації, але їм кидає виклик Мара. Вірші тут частково пересікаються з Тхерігатха, хоча є й такі, що унікальні саме для цього контексту; також подано прозовий наратив, який розкриває обставини. Виклики Мари різноманітні; іноді він виявляє сексизм, стверджуючи, що жінки слабкі в мудрості (SN 5.2). Кілька з цих коротких текстів належать до найчастіше цитованих серед усіх сутт.
-
SN 6: Брахми — Brahmasaṁyutta
«Згруповані настанови з Брахмами» містять 15 текстів, у яких фігурують високі брахманічні божества. Найчастіше ми зустрічаємо «Великого Брахму», якого вважають богом-творцем, але він є лише одним із класу божеств, і тут з’являються й інші. У ранніх буддійських текстах Брахма постає у шанобливому образі: його вважають величним божеством, яке відродилося у своєму світі завдяки могутній добрій каммі. Він часто виступає захисником буддійської справи. Проте, як і всі боги, він усе ще перебуває під владою омани й не уникнув переродження.
-
SN 7: Брахмани — Brāhmaṇasaṁyutta
«Згруповані настанови з брахманами» містять 22 тексти, у яких Будда взаємодіє з різними представниками брахманської касти. Брахмани були хранителями брахманських писань і традицій та вважали себе духовною елітою суспільства. Центральною засадою етичного вчення Будди було те, що цінність людини визначається її вчинками, а не кастою. Це було прямим викликом брахманській владі, тож чимало бесід мають цілком зрозумілий полемічний характер. Водночас брахмани становили різноманітну спільноту, і не менш часто ми бачимо, як вони ставляться до Будди з повагою та вдячністю.
-
SN 8: Вангіса — Vaṅgīsasaṁyutta
«Згруповані настанови з Вангісою» містять 12 текстів, виголошених Вангісою — найвідомішим поетом раннього буддизму. Його вірші відзначаються витонченістю та особистою вразливістю, що робить їх, мабуть, найвиразнішим літературним голосом ранніх текстів. У кількох із цих повчань ідеться про його невпевненість і труднощі та про те, як йому допомогли їх подолати. В інших він говорить із радісною відданістю Будді й Сангсі та про свою остаточну перемогу.
-
SN 9: Ліс — Vanasaṁyutta
«Згруповані настанови в лісах» містять 14 текстів з віршами, що розповідають про досвід деяких монахів, які жили в лісах. Зазвичай монах виявляє певну недбалість чи легковажність, і тоді з’являється божество, щоб вказати на це та направити його до більшої старанності.
-
SN 10: Духи — Yakkhasaṁyutta
«Згруповані настанови з духами» містять 12 текстів з віршами про зустрічі між Буддою — або в одному випадку монахом Ануруддхою — та різними духами (яккхами). Ці духи були місцевими божествами нижчого рангу, ніж боги та Брахми, яких шанували у стародавній Індії.
Хоча в пізніших формах буддизму таких духів зазвичай зображували злими чи небезпечними, у ранніх текстах вони більш неоднозначні. Багато з них дружелюбні: вони лише ставлять питання про Дхамму або звеличують її чесноти, як-от усвідомленість. Проте вони могли бути й страшними, і кілька сутт розкривають їхню лютішу сторону. Особливо цікавим є наголос на любові, яку духи-жінки відчувають до своїх дітей.
-
SN 46: Фактори пробудження — Bojjhaṅgasaṁyutta
«Згруповані настанови про Фактори Пробудження» містять 184 сутти про сім факторів пробудження. Це якості, такі як усвідомленість і розрізнення, що ведуть медитатора до пробудження. Увага тут зосереджена конкретно на медитації, а не на більш цілісному підході, включеному в попередній розділ про Шлях. Деякі відмінні риси цієї збірки включають використання декламації факторів пробудження, щоб надихати хворих, та часте протиставлення семи факторів пробудження і п'яти перешкод.
-
SN 56: Істини — Mahāvaggasaṁyutta
«Згруповані настанови про Істини» містять 131 текст про Чотири Благородні Істини: страждання, його походження, припинення та шлях. Вони були головною темою першої проповіді Будди, що подана тут як SN 56.11. Будда говорив, що все його вчення зосереджене в Чотирьох Істинах.