Гірімананда

Якось Будда перебував у монастирі Анатхапіндіки, що в гаю Джети, недалеко від Саватхі. У той час шановний Гірімананда занедужав, страждав, був тяжко хворим. Тоді шановний Ананда підійшов до Будди, вклонився, сів збоку і сказав йому: «Вчителю, шановний Гірімананда занедужав, страждає, він тяжко хворий. Вчителю, будь ласка, відвідай шановного Гірімананду зі співчуття». «Анандо, якби ти наставив монаха Гірімананду в сприйнятті цих десяти речей, можливо, після того, як він їх почує, його хвороба негайно вщухне. Яких десяти? Сприйняття непостійності, не-я, огидності, недоліків, відкидання, безпристрасності, припинення, відсутності вдоволення у світі, непостійності всіх формацій та усвідомленості дихання. А що таке сприйняття непостійності? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, і розмірковує так: “Форма, почуття, сприйняття, формації та свідомість є непостійними”. І так він споглядає непостійність у п'яти групах прив'язаності. Це називається сприйняттям непостійності. А що таке сприйняття не-я? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, і розмірковує так: “Око і видиме, вухо і звуки, ніс і запахи, язик і смаки, тіло і дотики, а також розум і думки є не-я”. І так він споглядає не-я у шести внутрішніх та зовнішніх сферах почуття. Це називається сприйняттям не-я. А що таке сприйняття огидності? Це коли монах досліджує власне тіло від підошов ніг до кінчиків волосся, обгорнуте шкірою і повне різноманітного бруду. “У цьому тілі є волосся на голові, волосся на тілі, нігті, зуби, шкіра, м'ясо, сухожилля, кістки, кістковий мозок, нирки, серце, печінка, діафрагма, селезінка, легені, кишківник, брижа, неперетравлена їжа, кал, жовч, мокрота, гній, кров, піт, жир, сльози, шкірний жир, слина, соплі, рідина в суглобах, сеча”. І так він cпоглядає огидність у цьому тілі. Це називається сприйняттям огидності. А що таке сприйняття недоліків? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, і розмірковує так: “Це тіло має багато болю та недоліків. Бо це тіло вражене багатьма видами недугів, як-от: хвороби очей, внутрішнього вуха, носа, язика, тіла, голови, зовнішнього вуха, рота, зубів та губ; кашель, астма, катар, запалення, лихоманка, біль у шлунку, зомлівання, дизентерія, різі в животі, холера, проказа, фурункули, екзема, туберкульоз, епілепсія, герпес, свербіж, струпи, віспа, короста, кровотеча, діабет, геморой, прищі та виразки. Недуги, що походять від розладу жовчі, слизу, вітру або їх поєднання. Недуги, спричинені зміною погоди, неналежним доглядом за собою, перенапруженням або ж як наслідок минулих вчинків. Холод, спека, голод, спрага, випорожнення та сечовипускання”. І так він cпоглядає недоліки у цьому тілі. Це називається сприйняттям недоліків. А що таке сприйняття відкидання? Це коли монах не терпить чуттєвих думок, злостивих думок чи думок про завдання шкоди, що виникли, і не терпить жодних поганих, невмілих якостей, що виникли, відкидає їх, позбавляється їх, усуває їх та знищує їх. Це називається сприйняттям відкидання. А що таке сприйняття безпристрасності? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, і розмірковує так: “Це — вмиротворене, це — найвище, тобто заспокоєння всіх формацій, відпускання всіх прив'язаностей, припинення жадання, безпристрасність, згасання”. Це називається сприйняттям безпристрасності. А що таке сприйняття припинення? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, і розмірковує так: “Це — вмиротворене, це — найвище, тобто заспокоєння всіх формацій, відпускання всіх прив'язаностей, припинення жадання, припинення, згасання”. Це називається сприйняттям припинення. А що таке сприйняття відсутності вдоволення у світі? Це коли монах живе, відкидаючи і не чіпляючись за привабливість і прив'язаність до світу, за переконання, наполягання та приховані схильності. Це називається сприйняттям відсутності вдоволення у світі. А що таке сприйняття непостійності всіх формацій? Це коли монах відчуває жах, відразу та огиду до всіх формацій. Це називається сприйняттям непостійності всіх формацій. А що таке усвідомленість дихання? Це коли монах іде в глушину, до коріння дерева або до порожньої хатини, сідає, схрестивши ноги, випрямляє своє тіло і встановлює усвідомленість поперед себе. Усвідомлений, він вдихає. Усвідомлений, він видихає. Вдихаючи довго, він знає: “Я вдихаю довго”. Видихаючи довго, він знає: “Я видихаю довго”. Вдихаючи коротко, він знає: “Я вдихаю коротко”. Видихаючи коротко, він знає: “Я видихаю коротко”. Він практикує так: “Я вдихатиму, відчуваючи все тіло”. Він практикує так: “Я видихатиму, відчуваючи все тіло”. Він практикує так: “Я вдихатиму, заспокоюючи тілесний процес”. Він практикує так: “Я видихатиму, заспокоюючи тілесний процес”. Він практикує так: “Я вдихатиму, відчуваючи захват”. Він практикує так: “Я видихатиму, відчуваючи захват”. Він практикує так: “Я вдихатиму, відчуваючи задоволення”. Він практикує так: “Я видихатиму, відчуваючи задоволення”. Він практикує так: “Я вдихатиму, відчуваючи розумовий процес”. Він практикує так: “Я видихатиму, відчуваючи розумовий процес”. Він практикує так: “Я вдихатиму, заспокоюючи розумовий процес”. Він практикує так: “Я видихатиму, заспокоюючи розумовий процес”. Він практикує так: “Я вдихатиму, відчуваючи розум”. Він практикує так: “Я видихатиму, відчуваючи розум”. Він практикує так: “Я вдихатиму, радуючи розум”. Він практикує так: “Я видихатиму, радуючи розум”. Він практикує так: “Я вдихатиму, занурюючи розум у самадхі”. Він практикує так: “Я видихатиму, занурюючи розум у самадхі”. Він практикує так: “Я вдихатиму, звільняючи розум”. Він практикує так: “Я видихатиму, звільняючи розум”. Він практикує так: “Я вдихатиму, споглядаючи непостійність”. Він практикує так: “Я видихатиму, споглядаючи непостійність”. Він практикує так: “Я вдихатиму, споглядаючи безпристрасність”. Він практикує так: “Я видихатиму, споглядаючи безпристрасність”. Він практикує так: “Я вдихатиму, споглядаючи припинення”. Він практикує так: “Я видихатиму, споглядаючи припинення”. Він практикує так: “Я вдихатиму, споглядаючи відпускання”. Він практикує так: “Я видихатиму, споглядаючи відпускання”. Це називається усвідомленістю дихання. Якби ти наставив монаха Гірімананду в сприйнятті цих десяти речей, можливо, після того, як він їх почує, його хвороба негайно вщухне». Тоді Ананда, вивчивши сприйняття цих десяти речей від самого Будди, пішов до Гірімананди і прочитав їх. Тоді, після того, як Гірімананда почув сприйняття цих десяти речей, його хвороба негайно вщухла. І так він одужав від тієї хвороби.