Піянкара

Якось шановний Саріпутта перебував у монастирі Анатхапіндіки, що в гаю Джети, недалеко від Саватхі. Тоді Шановний Ануруддха встав на світанку та декламував строфи Вчення. Тоді місцевий дух, мати Піянкари, втішала свою малу дитину, промовляючи: «Тихіше, любий Піянкара! Бо строфи Вчення монах декламує. Як вдасться осягнути нам ці строфи, для нашого блага впровадимо їх. Не будемо ми нести шкоду іншим, слова брехні не вийдуть з наших уст. В чеснотах тренуватись будем, Тоді, либонь, покинем духів світ».