Судатта

Якось Будда перебував біля Раджагахи, в Холодному Гаю. В той час до Раджагахи прибув домогосподар Анатхапіндіка по деяких справах. Там він почув чутки про те, що Будда з'явився у світі. Прямо там він захотів піти до Будди, та подумав: «Сьогодні вже пізно, аби йти до Будди. Піду завтра». І він ліг спати, думаючи про Будду. Протягом тієї ночі він тричі прокидався, гадаючи, що вже настав світанок. Зранку він підійшов до воріт Сіваки, і не-людські істоти йому відчинили. Як він відійшов від міста, світло щезло та темрява його огорнула. Він відчув страх, жах та тремтіння і захотів повернутися. Тоді невидимий дух Сівака промовив йому: «Сто слонів, сто коней, сто колісниць, запряжених мулами, дівок сотні тисяч, з прикрасами кожна — не вартує це й шістнадцятої частки, того, що попереду чекає. Не зупиняйся, домогосподар, не зупиняйся, домогосподар. Бо краще для тебе — йти далі, ніж повернути назад». Тоді темрява розсіялась і світло з'явилось. Страх, жах та тремтіння відступили. Тоді вдруге світло щезло та темрява огорнула його... Тоді вдруге невидимий дух Сівака промовив йому: «...Бо краще для тебе — йти далі, ніж повернути назад». Тоді темрява розсіялась і світло з'явилось. Страх, жах та тремтіння відступили. Тоді втретє світло щезло та темрява огорнула його... Тоді втретє невидимий дух Сівака промовив йому: «...Бо краще для тебе — йти далі, ніж повернути назад». Тоді темрява розсіялась і світло з'явилось. Страх, жах та тремтіння відступили. Врешті домогосподар Анатхапіндіка прийшов до Холодного Гаю та наблизився до Будди. В той час Будда, прокинувшись на світанку, усвідомлено прогулювався під відкритим небом. Він здалеку побачив Анатхапіндіку, сів на розстелене сидіння та сказав Анатхапіндіці: «Йди, Судатта». Тоді Анатхапіндіка подумав: «Будда назвав мене на ім'я!». Усміхнений та піднесений, він вклонився Будді в ноги і сказав: «Шановний, хотілось би вірити, що Будда добре спав!» «Завжди добре спить той брахман, що цілком угамувався. Чуттєві втіхи з нього сповзають, він прив'язі відкинув й охолов. Все, що чіплялось — він зрізав, серця хвилювання остудив, спокій розуму знайшовши, мирно, добре спить».