Молодий

Так я чув. Якось Будда перебував в монастирі Анатапіндіки, що в гаю Джети, недалеко від Саватхі. Там цар Пасенаді Косальський підійшов до Будди і привітався з ним. Після вітань та чемних розмов, він сів збоку і сказав: «Я чув, що шановний Готама стверджував, що він досяг кінцевого і повного пробудження?» «Якщо про когось правдиво сказали б, що він досяг кінцевого і повного пробудження, то так могли б сказати про мене. Тому що я, великий цар, дійсно досяг кінцевого і повного пробудження». «В світі існує багато аскетів і брахманів, що створюють свої доктрини, ведуть за собою учнів, започатковують ордени та общини. Такі вчителі відомі і вважаються святими серед люду: Пурана Кассапа, аскет Госала, джайністський аскет з роду Натіка, Санжая Белатіпутта, Пахуда Касаяна, Аджита...Я їх також питав, чи досягли вони повного і кінцевого пробудження, але жоден не зробив подібної заяви. То чому ти, будучи молодим і будучи недовго в житті аскета, робиш таку заяву?» «Великий Цар, є чотири речі, які не варто зверхньо називати молодими і не варто недооцінювати їх. Які чотири? Вельможа, змія, вогонь і молодий монах. Не варто їх недооцінювати і зверхньо називати молодими». Так сказав Будда. Потім він додав: «Не варто недооцінювати вельможу зі знатного роду, з високого, відомого роду, тільки тому, що він молодий. Бо може статись так, що займе цей вельможа трон, і зі злості вчинить той розправу, і буде жорстоким до ворогів. Тому такого варто уникати, якщо цінуєш ти життя. Де б змію ти не зустрів, чи у місті, чи в селі, не варто дивитись зверхньо на неї, чи сприймати її жартома. Хоч зовні вона різнобарвна, всередині неї - отрута. Легко дурня вона вкусить, жінку або ж чоловіка. Тому варто її уникати, якщо цінуєш ти життя. І той вогонь, що все зжирає, що лиш лишає чорний слід — не варто зверхньо дивитись на нього, чи сприймати його жартома. Як тільки паливо знайде, із вогнику пожежа стане. Дурня легко спалить він, чи то жінку, чи чоловіка. Тому варто його уникати, якщо цінуєш ти життя. Коли ліс згорить від вогню, від пожежі з чорним слідом, все ж пагони знову зійдуть, лиш дай їм час на це. Але як монах, що поведінкою вправний, спалить тебе своїми силами, не стане в тебе ні синів, ні худоби, не стане спадщини нащадкам, не стане ні дітей, ні спадкоємців, станеш ти сухим пеньком. Ось чому мудрий, що хоче собі блага, має поважно ставитись до: змії, вогню, вельможі, і монаха, що в поведінці вправний». Коли так було сказано, цар Пасенаді Косальський сказав Будді: «Чудово, шановний! Чудово! Як наче поставити те, що було перекинуте; чи знайти втрачене; чи вказати дорогу тому, хто заблукав; чи внести лампу в темряву, щоб інші могли бачити — так само Будда прояснив Дхамму! Я приймаю прихисток у Будді, у Дхаммі, у Сангсі. Нехай з цього дня Будда пам'ятає мене як послідовника, що прийняв прихисток на все своє життя».