Кайдани

Якось велика група людей була схоплена за наказом царя Пасенаді Косальського — когось закували в кайдани, когось в мотузки, когось в ланцюги. Тоді кілька монахів вранці вбрались і, взявши чаші і роби, пішли до Саватхі по милостиню. Після трапези, повернувшись з обходу, вони пішли до Будди, вклонилися, сіли збоку і розповіли йому, що відбулося. Тоді, усвідомивши значення цього, Будда виголосив ці вірші: «Мудрі не назвуть міцними пута, що зроблені з заліза, дерева й тканин. Але захват від прикрас блискучих, клопіт про дружину і дітей: скажуть мудрі, що це справжні пута, тягнуть вниз вони і рвуться важко. Зрубавши їх — підеш ти вільним, радості чуттєві облишив».