Любить

В Саватхі. Сидячи осторонь, цар Пасенаді сказав Будді: «Щойно, Вчителю, поки я перебував в усамітненні, така думка прийшла мені: "Як можна описати того, хто любить себе? І того, хто себе не любить?" Тоді я подумав: “Той, хто робить погані вчинки тілом, мовою чи розумом — не любить себе. Навіть якщо такий скаже 'Я люблю себе' — насправді це буде не так. Чому? Бо такий ставиться до себе, як до ворога. Ось чому такий насправді не любить себе. Той же, хто робить добрі вчинки тілом, мовою чи розумом — насправді любить себе. Навіть якщо такий скаже 'Я не люблю себе' — насправді це буде не так. Чому? Бо такий ставиться до себе, як до близької людини, яку він щиро любить. Ось чому такий насправді любить себе.”» «Так воно, великий цар! Так воно!» — відповів Будда і повторив слова царя. Після чого додав: «Хто ставиться до себе добре, в ярмо злих вчинків не впаде. Бо важко щастя знайти тому, вчинки хто робить злі. Як схопить врешті смерть тебе, і попрощаєшся з життям, що зможеш ти своїм назвати? Що зможеш ти з собою взяти? Що з тобою слідом піде, Неначе невідступна тінь? Добрі і погані вчинки, що смертний робить за життя — ось що своїм ти зможеш назвати, ось що з собою зможеш взяти. Ось що піде слідом за тобою, неначе невідступна тінь. Тому ти повинен робити добро, як дбаєш про життя майбутнє. Добрі вчинки живих істот, підтримують їх у наступному світі».