Суд

Aḍḍakaraṇasutta (SN 3.7)
В Саватхі. Сидячи осторонь, цар Пасенаді сказав Будді: «Вчителю, на суді я бачу заможних аристократів, брахманів і домогосподарів — багатих, заможних, з великою кількістю золота і срібла, з великою кількістю майна і статків, з великою кількістю грошей і зерна. Але вони свідомо брешуть заради чуттєвих насолод. Тоді я подумав: “Досить з мене суду на сьогодні! Нехай тепер мого найдорожчого знатимуть по вироках, які він виносить!”»* «Так воно, великий царю! Так воно! Ті, хто заможні аристократи, брахмани і домогосподарі, свідомо брешуть заради чуттєвих насолод. Це приведе їх до тривалого страждання і шкоди». Так сказав Будда. ... «Сповнені бажання до майна й насолод, жадібні, чуттєвими втіхами схоплені — вони не помічають, що далеко зайшли, як риба, що втрапила в сітку. Згодом вони жалкуватимуть, бо наслідки будуть погані для них».
Автор перекладу з англійської: Субхуті
Остання редакція: 12.04.2025
Оригінал