Горить

Якось Будда перебував біля Гаї на [горі] Гаясіса разом з тисячею монахів. Там Будда звернувся до монахів: «Монахи, все горить. І що ж це за все, монахи, що горить? Око горить. Видиме горить. Свідомість ока горить. Контакт ока горить. Неприємне почуття, приємне почуття, а також ні-приємне-ні-неприємне почуття, що виникає від контакту ока, також горить. Горить чим? Горить вогнем жаги, вогнем злості, вогнем омани. Горить народженням, старістю, смертю, скорботою, плачем, болем, смутком і відчаєм. Вухо горить... ніс... язик... тіло... Розум горить. Думки горять. Свідомість розуму горить. Контакт розуму горить. Неприємне почуття, приємне почуття, а також ні-приємне-ні-неприємне почуття, що виникає від контакту розуму, також горить. Горить чим? Горить вогнем жаги, вогнем злості, вогнем омани. Горить народженням, старістю, смертю, скорботою, плачем, болем, смутком і відчаєм — так я кажу. Дивлячись так, навчений благородний учень розчаровується у оці, у видимому, у свідомості ока та у контакті ока. Він розчаровується у неприємному почутті, у приємному почутті, а також у ні-приємному-ні-неприємному почутті, що виникає від контакту ока. Він розчаровується у вусі... носі... язику... тілі... розумі, у думках, у свідомості розуму та у контакті розуму. Він розчаровується у неприємному почутті, у приємному почутті, а також у ні-приємному-ні-неприємному почутті, що виникає від контакту розуму. Через розчарування виникає безпристрасність. Коли виникає безпристрасність, він визволяється. Коли він визволяється, він знає, що він визволений. Він розуміє: “Повторних народжень не буде, святе життя звершене, зроблено те, що належало зробити, немає більше повернення до цього стану.”» Так сказав Будда. Вдоволені, монахи схвалили сказане. І поки виголошувалася ця настанова, розуми тисячі монахів визволилися від забруднень через відсутність прив'язаності.