Пусті розмови

«Монахи, уникайте цих пустих, ницих розмов: про царів, злочинців, міністрів; про війська, загрози та війни; про їжу, напої, одяг та ліжка; про гірлянди й аромати; про сім'ї, транспорт, села, містечка, міста та краї; про жінок та героїв; вуличних розмов та теревень біля криниць; про померлих; пустопорожніх балачок; історій про сушу та море; розмов про народження в тому чи іншому світі. Чому так? Бо ці розмови не несуть користі і вони не стосуються основ святого життя. Вони не ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання. Коли ви щось обговорюєте, варто обговорювати: “Це — страждання”...“Це — джерело страждання”...“Це — припинення страждання”...“Це — шлях, що веде до припинення страждання”. Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»