Поворот Колеса Вчення

Dhammacakkappavattanasutta (SN 56.11)
Якось Будда перебував біля Варанасі, в парку оленів Ісіпатана. Там Будда звернувся до групи з п'яти монахів: «Монахи, не варто плекати ці дві крайнощі тому, хто зрікся домівки. Які дві? Потурання чуттєвим втіхам — низьким, грубим, посереднім, ницим та марним. Та потурання самовмертвінню — болісному, ницому та марному. Уникнувши цих двох крайнощів, Татхагата осягнув серединний шлях тренування, що дає бачення й знання, веде до спокою, прямого знання, пробудження та згасання. І що це за серединний шлях? Це саме цей Благородний Вісімковий Шлях, а саме: правильні погляди, правильні наміри, правильна мова, правильні вчинки, правильні засоби до життя, правильні зусилля, правильна усвідомленість, правильне зосередження. Саме це — серединний шлях тренування, що дає бачення й знання, веде до спокою, прямого знання, пробудження та згасання. Це — Благородна Істина про страждання: народження — це страждання, старіння — це страждання, хвороби — це страждання, смерть — це страждання, з'єднання з неприємним — це страждання, розлука з приємним — це страждання, неотримання бажаного — це страждання. Коротко, п'ять груп прив'язаності* — це страждання. Це — Благородна Істина про джерело страждання: це жадання, що веде до нових народжень, змішане з насолодою та жагою, що всюди шукає задоволення, а саме — жадання до чуттєвих втіх, жадання до існування та жадання до неіснування. Це — Благородна Істина про припинення страждання: це зникнення та припинення цього самого жадання без залишку, його відкидання, його відпускання, звільнення від нього, не чіпляння за нього. Це — Благородна Істина про шлях, що веде до припинення страждання: це саме цей Благородний Вісімковий Шлях, а саме: правильні погляди, правильні наміри, правильна мова, правильні вчинки, правильні засоби до життя, правильні зусилля, правильна усвідомленість, правильне зосередження. “Це — Благородна Істина про страждання.” Таке бачення, знання, мудрість, усвідомлення та світло виникло в мені щодо цього Вчення, не чуваного раніше. “Цю Благородну Істину про страждання слід повністю осягнути.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про страждання була повністю осягнута.” Таке бачення виникло в мені... “Це — Благородна Істина про джерело страждання.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про джерело страждання має бути відкинута.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про джерело страждання була відкинута.” Таке бачення виникло в мені... “Це — Благородна Істина про припинення страждання.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про припинення страждання має бути усвідомлена.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про припинення страждання була усвідомлена.” Таке бачення виникло в мені... “Це — Благородна Істина про шлях, що веде по припинення страждання.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про шлях, що веде по припинення страждання, має бути розвинена.” Таке бачення виникло в мені... “Ця Благородна Істина про шлях, що веде по припинення страждання, була розвинена.” Таке бачення, знання, мудрість, усвідомлення та світло виникло в мені щодо цього Вчення, не чуваного раніше. Допоки моє дійсне знання та бачення щодо цих Чотирьох Благородних Істин не були повністю очищені в цих трьох обертах та дванадцяти аспектах, я не проголошував, що досяг найвищого досконалого пробудження у цьому світі з його богами, Марами і Брахмами, цим поколінням з його аскетами і брахманами, богами і людьми. Та коли моє дійсне знання та бачення щодо цих Чотирьох Благородних Істин були повністю очищені в цих трьох обертах та дванадцяти аспектах, я проголосив, що досяг найвищого досконалого пробудження у цьому світі з його богами, Марами і Брахмами, цим поколінням з його аскетами і брахманами, богами і людьми. Знання та бачення виникло у мені: “Непохитне моє звільнення; це моє останнє народження; подальших народжень не буде”». Так сказав Будда. Вдоволені, монахи схвалили сказане Буддою. І поки це повчання проголошувалось, незаплямоване, бездоганне бачення Вчення виникло у шановного Конданії: «Все, що підвладне виникненню — підвладне зникненню». І коли Будда повернув Колесо Вчення, боги землі заголосили: «Біля Варанасі, в парку оленів Ісіпатана, Будда повернув найвище Колесо Вчення. І жоден аскет, брахман, бог, Мара, Брахма чи будь-хто інший не здатен повернути його назад». Почувши цей голос земних богів, боги чотирьох великих царств... боги Тридцяти-Трьох... боги Ями... радісні боги... боги, що люблять уявляти... боги, що владні над тим, що було уявлене іншими... і боги зі свити Брахми заголосили: «Біля Варанасі, в парку оленів Ісіпатана, Будда повернув найвище Колесо Вчення. І жоден аскет, брахман, бог, Мара, Брахма чи будь-хто інший не здатен повернути його назад». І в ту мить, в ту хвилину, в той час, голос піднявся до світу Брахми. І тоді ця десятитисячна світова система здригнулася, захиталася й затремтіла. І в світі з’явилося неосяжне, величне світло, що перевершувало славу богів. Тоді Будда виголосив цю піднесену строфу: «Конданія дійсно осягнув! Конданія дійсно осягнув!» З того часу шановний Конданія був відомий як «Конданія Зрозумівший».
Автор перекладу з англійської: Субхуті
Остання редакція: 12.10.2025
Оригінал