В поселенні Коті (Друга)

«Монахи, є аскети і брахмани, які не розуміють відповідно дійсності страждання, його джерело, його припинення та шлях. Я не вважаю їх справжніми аскетами та брахманами. Ці шановні не досягли мети аскетичного та брахманського життя, і не живуть, пізнавши її на власному досвіді. Та є аскети і брахмани, які дійсно розуміють відповідно дійсності страждання, його джерело, його припинення та шлях. Їх я вважаю справжніми аскетами та брахманами. Ці шановні досягли мети аскетичного та брахманського життя, і живуть, пізнавши її на власному досвіді». Так сказав Будда. Тоді Святий, Вчитель, додав: «Є ті, страждання що не розуміють, і не знають його джерела, не знають вони де страждання це без залишку зникає. Не знають вони шляху, що веде до страждання кінця. Розумом не звільнені такі, і мудрістю не звільнені вони*. Не здатні край покласти, і скуті народженням й старінням. Та є ті, що страждання розуміють, і знають його джерело, і знають вони де страждання це без залишку зникає. Пізнали вони шлях, що веде до страждання кінця. Розумом звільнені такі, і мудрістю звільнені вони. Здатні край покласти, звільнились від народження й старіння».