В лісі червоних дерев

Якось Будда перебував біля Косамбі, в лісі червоних дерев. Тоді Будда загріб у жменю кільки листків червоного дерева і сказав монахам: «Як ви гадаєте, монахи, чого більше — листя в моїй жмені чи листя у всьому цьому лісі?» «Вчителю, листя у Твоїй жмені — крихти, порівняно з листям у всьому лісі». «Так само, монахи, є набагато більше речей, яких я пізнав, та не розкрив вам. Те, що я розкрив — крихти. І чому ж я це не розкрив? Бо це не несе користі та не стосується основ святого життя. Це не веде до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання. Ось чому я не розкрив це. А що я розкрив? Я розкрив: “Це — страждання” ... “Це — джерело страждання” ... “Це — припинення страждання” ... “Це — шлях, що веде до припинення страждання”. І чому ж я розкрив це? Бо це несе користь та стосується основ святого життя. Це веде до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання. Ось чому я розкрив це. Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»