Скеля

Якось Будда перебував на Горі Грифів, що біля Раджагахи. Тоді Будда сказав монахам: «Ну ж бо, монахи, підемо на Пік Натхнення для денної медитації». «Так, Вчителю», — відповіли вони. Тоді Будда разом із кількома монахами пішов на Пік Натхнення. Тоді певний монах побачив там велику скелю і сказав Будді: «Вчителю, ця велика скеля справді величезна і страшна. Чи є якась інша скеля більша і страшніша за цю?» «Є, монаху». «Вчителю, що це за скеля?» «Монаху, є аскети та брахмани, які не розуміють по-справжньому страждання, його джерело, його припинення та шлях. Вони знаходять задоволення у формаціях, що ведуть до повторних народжень, старості та смерті, до скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Оскільки вони знаходять задоволення в таких формаціях, вони продовжують їх створювати. Створивши формації, що ведуть до повторних народжень, старості та смерті, до скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю, вони падають зі скелі повторних народжень, старості та смерті, скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони не звільнені від повторних народжень, старості та смерті, від скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони не звільнені від страждання, кажу я. Та є аскети та брахмани, які справді розуміють страждання, його джерело, його припинення та шлях. Вони не знаходять задоволення у формаціях, що ведуть до повторних народжень, старості та смерті, до скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Оскільки вони не знаходять задоволення в таких формаціях, вони припиняють їх створювати. Припинивши створювати формації, що ведуть до повторних народжень, старості та смерті, до скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю, вони не падають зі скелі повторних народжень, старості та смерті, скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони звільнені від повторних народжень, старості та смерті, від скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони звільнені від страждання, кажу я. Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»