«Монахи, безмежна темрява міжзоряного простору настільки непроглядна, що навіть місячне чи сонячне світло, таке могутнє й потужне, не пробивається».
Тоді один з монахів запитав Будду:
«Вчителю, ця темрява справді могутня, дуже могутня. Чи існує інша темрява, могутніша та жахливіша за цю?»
«Існує, монаху».
«Вчителю, що це за темрява?»
«Є аскети та брахмани, які не розуміють по-справжньому страждання, його джерело, його припинення та шлях. Вони знаходять задоволення у формаціях, що ведуть до повторних народжень… Вони продовжують створювати такі формації… Створивши такі формації, вони потрапляють у темряву повторних народжень, старості та смерті, скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони не звільнені від повторних народжень, старості та смерті, від скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони не звільнені від страждання, я кажу.
Та є аскети та брахмани, які по-справжньому розуміють страждання, його джерело, його припинення та шлях. Вони не знаходять задоволення у формаціях, що ведуть до повторних народжень… Вони припиняють створювати такі формації… Припинивши створювати такі формації, вони не потрапляють у темряву повторних народжень, старості та смерті, скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони звільнені від повторних народжень, старості та смерті, від скорботи, плачу, болю, смутку та відчаю. Вони звільнені від страждання, я кажу.
Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»
Темрява
Andhakārasutta (SN 56.46)