Обруч (Перша)

«Монахи, уявіть, що хтось кинув би обруча з одним отвором в океан. І була б у тому океані напівсліпа черепаха, яка випливала би на поверхню раз на сто років. Як ви гадаєте, монахи? Чи змогла б та напівсліпа черепаха, випливаючи на поверхню раз на сто років, просунути свою шию в отвір того обруча?» «Якщо б і змогла, Вчителю, то лише через дуже довгий час». «Та напівсліпа черепаха могла б просунути свою шию в отвір того обруча, але в будь-якому разі це станеться швидше, ніж дурень, що впав у нижній світ, повторно народиться людиною, кажу я. Чому так? Бо там, монахи, немає поведінки відповідно Вчення, немає вмілої поведінки та немає вмілих і добрих вчинків. Там вони просто поїдають один одного, поїдають слабших. Чому так? Бо вони не бачили Чотири Благородні Істини. Які чотири? Благородну Істину про страждання, його джерело, його припинення та шлях. Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»