«Монахи, не роздумуйте дурних, невмілих думок — чуттєвих думок, злостивих думок чи думок про завдання шкоди.
Чому так?
Бо ці думки не несуть користі і вони не стосуються основ святого життя. Вони не ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, покою, прозріння, пробудження та згасання.
Коли ви думаєте, думайте так: “Це — страждання”...“Це — джерело страждання”...“Це — припинення страждання”...“Це — шлях, що веде до припинення страждання”.
Чому так?
Бо ці думки корисні і вони стосуються основ святого життя. Вони ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання.
Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»
Думки
Vitakkasutta (SN 56.7)