Думки

«Монахи, не плекайте цих дурних, невмілих думок: “світ вічний” чи “світ не вічний”, “світ скінченний” чи “світ нескінченний”, “душа й тіло — це одне й те саме” чи “душа — це одне, а тіло — це інше”, “після смерті Татхагата існує чи після смерті Татхагата не існує”, “після смерті Татхагата і існує, і не існує”, “після смерті Татхагата ні існує, ні не існує”. Чому так? Бо ці думки не несуть користі і вони не стосуються основ святого життя. Вони не ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання. Коли ви думаєте про щось, думайте так: “Це — страждання”...“Це — джерело страждання”...“Це — припинення страждання”...“Це — шлях, що веде до припинення страждання”. Чому так? Бо ці думки корисні і вони стосуються основ святого життя. Вони ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання. Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»