«Монахи, уникайте суперечок, як от:
“Ти не розумієш ці Вчення й Дисципліну. Я розумію ці Вчення й Дисципліну. Хіба ти розумієш ці Вчення й Дисципліну? Твоє тренування неправильне. Моє тренування правильне. Я дотримуюсь теми, а ти ні. Те, що ти сказав у кінці, треба було сказати спочатку. Те, що ти сказав спочатку, треба було сказати у кінці. Те, над чим ти так багато думав, спростовано. Твою доктрину відкинуто. Ну ж бо, спробуй відстояти свої погляди! Тебе загнано у кут — виберись, якщо зможеш!”
Чому так?
Бо ці суперечки не несуть користі і вони не стосуються основ святого життя. Вони не ведуть до розчарування, безпристрасності, припинення, спокою, прозріння, пробудження та згасання.
Коли ви щось обговорюєте, варто обговорювати: “Це — страждання”...“Це — джерело страждання”...“Це — припинення страждання”...“Це — шлях, що веде до припинення страждання”.
Саме тому вам варто тренуватись в медитації, аби осягнути...»
Суперечки
Viggāhikakathāsutta (SN 56.9)