Брахмадева

Так я чув. Якось Будда перебував біля Саватхі, в гаю Джети, в монастирі Анатхапіндіки. Тоді одна жінка-брахманка мала сина на ім'я Брахмадева, який в присутності Будди зрікся домівки заради життя бездомного. Скоро після того шановний Брахмадева, проживавши усамітнено, відсторонено, старанно, завзято і рішуче, вже в цьому житті досяг найвищої цілі святого життя. Він перебував, досягнувши власним прозрінням тієї мети, заради якої праведно йдуть з домогосподарського життя в життя бездомне. Він пізнав: «Повторних народжень не буде, святе життя звершене, зроблено те, що належало зробити, далі цього немає нічого». Так шановний Брахмадева став досконалим. Тоді Брахмадева вранці вбрався і, взявши свою чашу та робу, увійшов до Саватхі по милостиню. Блукаючи без розбору в пошуках їжі в Саватхі, він підійшов до дому своєї матері. Мати ж Брахмадеви, жінка-брахманка, робила регулярні підношення божеству. Тоді Брахма Сахампаті подумав: «Мати шановного Брахмадеви, жінка-брахманка, приносить регулярні підношення божеству. Чому б мені не піти до неї і не викликати в ній відчуття невідкладності [практики]?» Тоді, так само легко, як сильна людина може витягнути або зігнути руку, він зник з божественного світу і з'явився в домі матері Брахмадеви. Тоді Брахма Сахампаті, стоячи в повітрі, звернувся до матері Брахмадеви віршами: «Далеко звідси, пані, світ божеств, якому ти приносиш жертви. Але божества такого не їдять — Не відомі тобі їх дороги! Цей Брахмадева, пані, вільний від прив'язаностей, перевершив богів. Не має сам нічого, і за інших не відповідає, увійшов до твого дому по милостиню. Він гідний підношень, присвячених богам, майстер знань, розвинений. Він гідний пожертви від богів і людей. Вигнавши все зло, він чистий. Спокійний у серці, блукає в пошуках їжі. Він не має ні до, ні після, мирний, ясний, безтурботний, без потреби в надії, відкинув палицю до сильних і слабких. Краще його вдовольни підношенням. З мирним розумом, він залишив натовп, блукає, як приручений слон, незворушний. Він монах, поведінкою вправний, з добре звільненим серцем. Краще його вдовольни підношенням. З непохитною вірою в нього, піднеси гідному свою пожертву. Тепер, коли ти побачила мудреця, що переправився, пані, створи заслуги заради майбутнього щастя!» З непохитною вірою в нього, вона піднесла гідному пожертву. Побачивши мудреця, що переправився, жінка-брахманка створила заслуги заради майбутнього щастя.