Легковажний Брахма

В Саватхі. Якось Будда усамітнився для денної медитації. У той час Мовчазні Брахми* Субрахма і Суддхаваса прийшли до Будди і стали коло дверей по обидва боки. Та Субрахма сказав Суддхавасі: «Друже, зараз не час вшановувати Будду. Він усамітнився для денної медитації. Але в певному світі богів, сповненому світла й сяйва, живе зараз Брахма, що став легковажним. Ходім до того світу і надихнемо того Брахму!» «Так, друже», — відповів Суддхаваса. Тоді, так само легко, як сильна людина може зігнути або випрямити руку, вони зникли звідти і з'явились у тому світі богів. Той Брахма побачив їх здалеку і сказав: «Ходіть-но, друзі! Звідки прийшли ви?» «Друже, ми прийшли від Благословенного, досконалого, повністю пробудженого Будди. Хіба не слід і тобі піти до того Благословенного?» Та Брахма відмовився прийняти їхню пораду. Він розділився на тисячу копій і сказав Субрахмі: «Друже, хіба не бачиш ти, яку психічну силу я маю?» «Бачу, друже». «Оскільки я маю таку психічну силу і могутність, до якого аскета чи брахмана я маю йти, аби він мене наставляв?» Тоді Субрахма розділився на дві тисячі копій і сказав тому богу: «Друже, чи бачиш ти психічну силу, яку я маю?» «Бачу, друже». «Той Будда має ще більшу психічну силу і могутність, ніж ти чи я. Чому б тобі не піти до того Благословенного?» Тоді той Брахма звернувся до Субрахми віршем: «Триста супан, лебедів - чотири, і яструбів п'ять: такий палац тих, хто занурення втілив. Палац цей може освітити всю північ!» «Що з того, що сяє палац цей, що північ освітлює він? Мудрий, що в формі бачить занепад, Не стане шукати в ній насолоди!» Тоді, надихнувши того бога, Мовчазні Брахми Субрахма і Суддхаваса зникли. Через деякий час той Брахма все ж відвідав Будду.