Дхананжані

Так я чув. Якось Будда перебував біля Раджагахи, в Бамбуковому Гаю, на місці годування білок. Тоді одна брахманка з клану Бхарадваджа на ім'я Дхананжані була віддана Будді, Вченню і Сангсі. Якось, коли вона несла їжу своєму чоловікові, вона спіткнулася і виголосила тричі: «Слава Благословенному, досконалому, повністю пробудженому Будді! Слава Благословенному, досконалому, повністю пробудженому Будді! Слава Благословенному, досконалому, повністю пробудженому Будді!» Коли вона сказала це, брахман сказав Дхананджані: «Отакої. Через найменшу дрібницю ця нікчемна жінка вихваляє того лисого відлюдника. Зараз же, нікчемна жінка, я спростую вчення твого Вчителя!» «Брахман, я не бачу нікого в цьому світі — з його богами, Марами і Брахмами, цим поколінням з його аскетами і брахманами, богами і людьми — хто може спростувати Вчення Благословенного, досконалого, повністю пробудженого Будди. Але все ж, іди. Коли підеш, зрозумієш». Тоді брахман з клану Бхарадваджа, злий і роздратований, пішов до Будди і після привітання, сівши збоку, сказав йому: «Вбивши що — ти спиш спокійно? Вбивши що — не маєш жалю? Яке одне вбивство, Ти міг би схвалити?» «Вбивши гнів, ти спиш спокійно. Вбивши гнів — не маєш жалю. У гніву отруйне коріння та медові паростки, брахман. Благородні схвалюють його вбивство, бо коли він вбитий, немає жалю». Коли він сказав це, брахман сказав Будді: «Чудово, Вчитель Готама! Чудово! Як наче поставити перевернуте, чи показати сховане, або вказати шлях тому, хто заблукав, або запалити лампу в темряві, щоб інші могли бачити — так само Вчитель Готама прояснив Вчення. Я приймаю прихисток у Вчителі Готамі, у Вченні і в Сангсі. Чи можу я прийняти постриг в присутності аскета Готами?» І так брахман отримав постриг в присутності Будди. Скоро після того шановний Бхарадварджа, проживавши усамітнено, відсторонено, старанно, завзято і рішуче, вже в цьому житті досяг найвищої цілі святого життя. Він перебував, досягнувши власним прозрінням тієї мети, заради якої праведно йдуть з домогосподарського життя в життя бездомне. Він пізнав: «Повторних народжень не буде, святе життя звершене, зроблено те, що належало зробити, далі цього немає нічого». Так шановний Бхарадварджа став досконалим.