Ґаґґара

Якось Будда перебував на березі Лотосового Ставку Ґаґґара, що поблизу Чампи*, разом з великою Сангхою з 500 монахів, 700 мирян та 700 мирянок, а також з багатьма тисячами божеств. Та ніхто не міг зрівнятися з Буддою у славі та красі. Тоді шановний Вангіса подумав: «Будда перебуває на березі Лотосового Ставку Ґаґґара, що поблизу Чампи, разом з великою Сангхою з 500 монахів, 700 мирян та 700 мирянок, а також з багатьма тисячами божеств. Та ніхто з них не може зрівнятися з Буддою у славі та красі. Чому б мені не прославити Будду в його присутності слушними віршами?» Тоді шановний Вангіса піднявся зі свого сидіння, закинув робу на плече, простягнув складені долоні до Будди і сказав: «Маю натхнення сказати, Благословенний! Маю натхнення сказати, Святий!» «Тоді кажи, як маєш натхнення», — відповів Будда. Тоді, в присутності Будди, Вангіса прославив його цими віршами: «Неначе Місяць в ніч безхмарну, неначе Сонце бездоганне — такий ти, Ангіраса, мудрий, що сяйвом перевершив світ».