Добре сказані слова

В Саватхі. Там Будда звернувся до монахів: «Монахи!» «Так, Вчителю», — відповіли вони. «Монахи, мова, що має ці чотири фактори, є добре сказаною, а не погано сказаною; вона бездоганна і не викликає осуду серед мудрих. Які чотири фактори? [1] Коли монах говорить добре сказане, а не погано сказане; [2] Коли монах говорить Дхамму, а не не-Дхамму; [3] Коли монах говорить лише приємне, а не неприємне; [4] Говорить лише правду, а не брехню. Мова, що має ці чотири фактори, є добре сказаною, а не погано сказаною. Вона бездоганна і не викликає осуду серед мудрих». Так сказав Будда. Тоді Святий, Вчитель, додав: «Мудрий скаже, що добре сказане — найкраще, друге — слово про Дхамму, а не не-Дхамму, третє — слово приємне, а не неприємне, четверте — слово правдиве, а не брехня». Тоді шановний Вангіса піднявся зі свого сидіння, закинув робу на плече, простягнув складені долоні до Будди і сказав: «Маю натхнення сказати, Благословенний! Маю натхнення сказати, Святий!» «Тоді кажи, як маєш натхнення», — відповів Будда. Тоді, в присутності Будди, Вангіса прославив його цими віршами: «Тільки ті слова кажи, що не шкодять ні собі, ні іншим. Це — добре сказана мова. Кажи лиш приємні слова, що інші раді чути. Приємні слова — це ті, що шкоди іншим не несуть. Правда — то мова безсмертна: таке вічне Вчення. На правді тримаються Значення й Вчення — так кажуть мудрі. Будди слова, що ведуть до згасання, що до кінця страждання ведуть — ось мова найвища».