Не спи

Якось один монах перебував у лісі в землях косалів. Там він задрімав протягом денної медитації. Божество, що мешкало в тому лісі, відчуло співчуття до того монаха. Бажаючи його розворушити, бажаючи йому блага, воно наблизилось до нього і звернулось віршем: «Чого лежиш, монах? Чого ти спиш? Вставай! Як може спати той, хто поранений стрілою? Зміцни свою віру, що штовхнула тебе піти у бездомне життя. Хай сон тебе не переможе!» «Чуттєві насолоди непостійні, але дурні все ще прагнуть їх. Серед тих, хто прив'язаний, є вільні й не зв'язані — не турбуй таких аскетів. Залишені бажання і жага, невідання залишене позаду, очищене було таких знання — не турбуй таких аскетів. Зруйноване невідання знанням, і виснажились розуму всі скверни. Нема в них смутку і тривоги — не турбуй таких аскетів. Старанні вони та рішучі, завжди бадьорі, завжди жваві. Такі прагнуть лиш згасання — не турбуй таких аскетів».